ВИМІРЮВАННЯ, ВИМІР, ВИМІРЕННЯ

Вимірювання, Вимір, Вимірення

Практично у кожному технічному описі вимірювального приладу та рекламному проспекті можна побачити ці поняття, але подають їх різними українськими термінологічними сполуками. Це насамперед зумовлено відсутністю національного термінологічного стандарту в галузі метрології, який би відповідав сучасному міжнародному словнику [1] та вимогам до українських термінів та визначень, застандартизованих в новітніх ДСТУ 1.5:2003 та ДСТУ 3966-2000.

Запозичено тут: https://ivstem.kpi.ua/342-vymiruvannya/

Практично у кожному технічному описі вимірювального приладу та рекламному проспекті можна побачити ці поняття, але подають їх різними українськими термінологічними сполуками. Це насамперед зумовлено відсутністю національного термінологічного стандарту в галузі метрології, який би відповідав сучасному міжнародному словнику [1] та вимогам до українських термінів та визначень, застандартизованих в новітніх ДСТУ 1.5:2003 та ДСТУ 3966-2000.

Справа в тому, що чинний сьогодні ДСТУ 2681-94 було розроблено в перші роки становлення української держави (його затверджено та надано чинності наказом Держстандарту України № 189 від 26 липня 1994 р.), коли “чимало галузей знань не мали упорядкованої (унормованої) термінології, а носії тодішньої фахової термінології слабо володіли, або взагалі не володіли українською мовою”, та й у самого Технічного комітету “Науково-технічна термінологія” Держстандарту України (ТК 19) у цей початковий період діяльності “ще не було достатнього досвіду, знань і кваліфікованих розробників та фахових експертів термінологів” . Тому природно, що до наведених у стандарті термінів та визначень було багато зауважень у фахівців.

Для узгодження метрологічної термінології в червні 1998 р. розпочали розробляти нову редакцію державного стандарту на заміну ДСТУ 2681-94, але вона так і залишилася проектом.

З 01.05.2002 наказом Держстандарту України № 520 від 22 жовтня 2001 р. в Україні на заміну ГОСТ 16263-70 було введено Міждержавні рекомендації РМГ 29-99 [11], які є істотним кроком уперед не тільки порівняно зі своїм попередником ГОСТ 16263-70, а й з ДСТУ 2681-94, бо ці рекомендації ґрунтуються на міжнародному словнику версії 1993 року, тоді як розробники ДСТУ 2681-94 використовували його версію 1984 р. та зміни 1987 р. Але досі не існує офіційного перекладу РМГ 29-99 українською мовою, що ускладнює його використання в процесі розробляння україномовних нормативних документів, технічної та рекламно-технічної документації.

Як відомо, у російській фаховій мові є один багатозначний іменник “измерение“, яким позначають недоконаний процес (дію), доконаний процес (подію), а в окремих термінологічних словосполуках – також наслідок події, хоча для наслідку події в російській фаховій мові існує спеціальна словосполука “результат измерения“. Позитивною ознакою РМГ 29-99 є те, що в його розробники спробували розмежувати наслідок події від власне дії / події: застандартизовано терміни “погрешность результата измерения” [11, п. 9.1], “точность результата измерений” [11, п. 9.19] та деякі інші, а терміни “погрешность измерения” та “точность измерений” прийнято як короткі форми, тоді як в [10, п. 8.1, 8.23] застандартизованими термінами є саме ці короткі форми.

Примітка. Підкреслимо, що РМГ 29-99 успадкував певну непослідовність з уживанням віддієслівного іменника измерение в однині і множині від ГОСТ 16263-70: погрешность измерения [11, п. 9.1], але точность измерений [11, п. 9.19].

Українська фахова мова має три віддієслівні іменники, що дає змогу ефективно розмежовувати ці процесові поняття:

Багатозначний російський віддієслівний іменник Український віддієслівний іменник
дія подія наслідок події
измерение вимірювання вимірення вимір

З набранням чинності ДСТУ 1.5:2003 та ДСТУ 3966-2000 таке розмежування із рекомендації перетворилося на обов’язкову вимогу, особливо щодо текстів нормативних документів.

Виходячи з того, що “погрешность измерения” та “точность измерений” є короткими формами застандартизованих в РМГ 29-99 термінів “погрешность результата измерения” [11, п. 9.1] і “точность результата измерений” [11, п. 9.19], безперечно українською їх треба подавати так:

Термін Визначення
похибка виміру
рос. погрешность результата измерения (кр. ф. погрешность измерения)
англ. error of a measurement
Відхил виміру від істинного (умовно істинного) значення вимірюваної величини.
Примітка. У [4, п. 5.2 – 5.12; 9, п. 7.2 – 7.8] помилково вжито термін “похибка вимірювання”, хоча похибка стосується саме результату.
точність виміру
рос. точность результата измерения (кр. ф. точность измерений)
англ. accuracy of measurement
Одна з характеристик якості вимірювання, що відбиває близькість до нуля похибки виміру.
Примітка. У [4, п. 5.21; 9, п. 7.13] помилково вжито термін “точність вимірювання”, хоча точність стосується саме результату.

Примітка. Зважаючи на те, що багато раніше розроблених чинних термінологічних стандартів (зокрема, ДСТУ 2681-94 [4]) не відповідають вимогам розділу 5 ДСТУ 1.5:2003 та Додатків Г і Д ДСТУ 3966-2000, у п. 7.4.9.2 ДСТУ 3966-2000 визначено процедуру використання попередніх термінологічних напрацювань, а саме дозволено, за необхідності, виправляти їх “граматично і стилістично, додавши, чи змінивши ознаки, що розкривають зміст поняття. Зміни в такому разі, не повинні порушувати змісту і обсягу поняття”.

Аналогічно слід подавати українською наведені в [11, п. 8.4, 8.5] метрологічні терміни:

Термін Визначення
збіжність вимірів
рос сходимость результатов измерений (кр. ф. сходимость измерений)
англ. repeatability of measurements
Близькість один до одного вимірів однієї й тієї самої величини, виміряної повторно одними і тими самими засобами, одним і тим самим методом в однакових умовах і з однаковою ретельністю.
Примітка. У [4, п. 5.23; 9, п. 7.15] помилково вжито термін “збіжність (результатів) вимірювань“, хоча, по-перше, збіжність стосується саме результату, а, по-друге, іменник “вимірювання” не можна вживати у множині. Оскільки цей іменник означає узагальнену назву дії як одноразової, так і багаторазової (повторюваної), невизначеної ні за кількістю циклів, ні за обсягом, ні за тривалістю, його слід уживати тільки в однині, наприклад, засіб вимірювання.
відтворність вимірів
рос. воспроизводимость результатов измерений (кр. ф. воспроизводимость измерений)
англ. reproducibility of measurements
Близькість вимірів однієї й тієї самої величини, одержаних у різних місцях, різними методами, різними засобами, різними операторами, у різний час, але зведених до одних і тих самих умов вимірювання (температури, тиску, вологості тощо).
Примітка 1. Відтворюваність вимірів можна характеризувати середньоквадратичною похибкою порівнюваних рядів вимірів.
Примітка 2. У [4, п. 5.24; 9, п. 7.16] помилково вжито термін “відтворюваність вимірювань“, хоча, по-перше, відтворюваність стосується саме результату, а, по-друге, іменник “вимірювання” не можна вживати у множині. Оскільки цей іменник означає узагальнену назву дії як одноразової, так і багаторазової (повторюваної), невизначеної ні за кількістю циклів, ні за обсягом, ні за тривалістю, його слід уживати тільки в однині, наприклад, засіб вимірювання.

Термін “диапазон измерений” є короткою формою терміна “диапазон измерений средства измерений” [11, п. 6.46]. Ґрунтуючись на визначенні цього поняття можна зробити висновок, що йдеться також про результат. Тобто українською правильно буде так:

Термін Визначення
діапазон вимірів засобу вимірювання(кор. ф. діапазон вимірів)
рос. диапазон измерений средства измерений (кр. ф. диапазон измерений)
англ.specified measuring range
Інтервал значень вимірюваної величини, у межах якого пронормовано похибки засобу вимірювання.
Примітка. У [4, п. 7.4; 9, п. 8.4] помилково вжито термін “діапазон вимірювань”, хоча, по-перше, діапазон стосується саме результату, а, по-друге, згідно з [3, п. Г.9.1.2] у термінологічних словосполуках іменник вимірювання не можна вживати у множині. Оскільки цей іменник означає узагальнену назву дії як одноразової, так і багаторазової (повторюваної), невизначеної ні за кількістю циклів, ні за обсягом, ні за тривалістю, його слід уживати тільки в однині, наприклад, засіб вимірювання.

Складніша ситуація з українським відповідником російського терміна “предел измерений“. Справа в тому, що в РМГ 29-99 немає визначення цього поняття, але примітка до п. 6.46 містить таке пояснення: “значения величины, ограничивающие диапазон измерений снизу и сверху (слева и справа) называют соответственно нижним пределом измерений или верхним пределом измерений“. Нема цього поняття також у [4] та [9], але в російсько-українських словниках та стандартах наведено такі українські відповідники: межа виміру [14, с. 178]; межа вимірювання [14, с. 178]; границя вимірювання [15, с. 153; 16, с. 536; 17, с. 434]; границя вимірів [18, п. 4.15]; границя виміру [16, с. 536; 17, с. 434; 19, с. 164].

Виходячи з [11, п. 6.46, примітка], можна зробити висновок, що безперечно тут йдеться не про процес, а про результат, тобто про вимір.

Другою термінологічною проблемою є вибрати правильний український відповідник російського терміна “предел” залежно від значення.

Російський термін Тлумачення мовою оригіналу Український відповідник згідно з [20, с. 893; 21, с. 27]
Предел 1. Край, конечная часть чего-либо. край, кінець
2. (обычно мн. пределы) Естественная или условная черта являющаяся границей какой-либо территории. межа
3. (обычно мн. пределы) Границы, рамки чего-либо принятого, установленного, дозволенного. межа
4. Последняя крайняя степень чего-либо. межа
5. Спец. Критическая точка, характеризующая возможность чего-либо. границя, поріг
6. Оптимальная мера, норма чего-либо. межа
7. Матем. Постоянная величина, к которой приближается переменная величина, зависящая от другой переменной величины, при определенном изменении последней. границя

 

Розглядуваний нами випадок відповідає значенню 3 (відповідник “межа“), а не 5 (відповідник “границя“), що збігається з рекомендаціями [21, с. 27], де відмінність цих понять пояснено фразою: “границя – це межа, через яку не можна переступати”. Бо вимірювати можна і поза діапазоном вимірів, але при цьому похибки не будуть пронормовані.

 

Виходячи з вищевикладеного:

Термін Визначення
межа вимірів
рос. предел измерений
Найбільше або найменше значення величини, що обмежує діапазон вимірів.
верхня межа вимірів
рос. верхний предел измерений
англ. maximum scale value
Значення величини, що обмежує діапазон вимірів зверху (справа).
нижня межа вимірів
рос. нижний предел измерений
англ. minimum scale value
Значення величини, що обмежує діапазон вимірів знизу (зліва).

Отже, у всіх чотирьох термінах, винесених у заголовок, йдеться не про процес, а саме про результат, який українською позначають терміном “вимір”:

Термін Визначення Іншомовні відповідники
Вимір 1. У метрології – значення фізичної величини, знайдене її виміренням.
Примітка 1. Термін рівнозначно стосується показу, невиправленого чи виправленого результату та середнього з декількох вимірів.
Примітка 2. Виміри можна застосовувати, якщо відповідні характеристики похибок вимірів відомі.
рос. результат измерения
англ. result of a measurement
2. У математиці – вимірювана величина, протяжність. рос. измерение
англ. dimension

 

Примітка. У першому значенні можна в окремих випадках як синонім уживати скалькований з російської термін “результат вимірень“. Але термінологічна словосполука “результат вимірювання” є помилковою, оскільки вимірювання – це недоконаний процес (дія), а результат може бути тільки у доконаного (повністю завершеного або завершеного на певному етапі) процесу, тобто події [22, с. 186].

 

Тому вживаймо правильні українські терміни: похибка виміру, точність виміру, діапазон вимірів, межа вимірів.

 

Література:

  1. International vocabulary of basic and general terms in metrology / BIPM, IEC, IFCC, ISO, IUPAC, IUPAP and OIML, 1993. -p.
  2. ДСТУ 1.5:2003. Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів (ISO/IEC Directives, part 2, 2001, NEQ).
  3. ДСТУ 3966-2000. Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять.
  4. ДСТУ 2681-94. Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення.
  5. Рицар Б. Технічному комітетові стандартизації науково-технічної термінології – 10 років: здобутки, проблеми, перспективи // Вісник: Проблеми української термінології. – Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. – № 453. -3-11.
  6. Чинков В. ДСТУ 2681-94. Чи виконує він призначену йому роль? // Вісник Книжкової палати, 1999. – № 7 – С. 21-22.
  7. Добровольський О., Хойнацький М. Свого цураємось, а чужого не розуміємо // Книжковий кур’єр, 1999. – № 1. – С. 2, 11
  8. Формула роботи – консенсус: Таке розв’язання проблеми термінології в галузі метрології пропонує редакція часопису “Книжковий кур’єр” // Книжковий кур’єр, 1999. – № 5. – С. 2, 10
  9. Проект ДСТУ 2681-…. Метрологія. Терміни та визначення.
  10. ГОСТ 16263-70. Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Термины и определения.
  11. РМГ 29-99. Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Основные термины и определения.
  12. Гінзбург М. Термінологічні поради. Запитання. Чому методика вимірювання, кількість вимірень, а похибка виміру? // Стандартизація, сертифікація, якість, 2003. – № 6. – С. 34-35.
  13. ДСТУ 3956-2000. Технічні засоби вимірювання та керування в промислових процесах. Частина 1. Основні поняття. Терміни та визначення.
  14. Російсько-український словник термінів і зворотів з технольогії нафти / А. М. Зелізний, О. А. Літковець, В. В. Гуменецький, М. Й. Ганіткевич; За ред. С. Чорної-Зелізної. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – 306 с.
  15. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с.
  16. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін. – К.: Наук. думка, 1998. – 892 с.
  17. Великий російсько-український політехнічний словник: Близько 160 000 слів та словосполучень / За ред. О. С. Благовєщенського. – К.: Чумацький Шлях, 2002. – 749 с.
  18. ДСТУ 2820-94. Тепловізійні системи. Терміни та визначення.
  19. Російсько-український словник: Будівництво / Уклад.: М. Г. Ярмоленко, С. Й. Цимбал, Д. С. Кривенко та ін. – К.: Будівельник, 1994. – 256 с.
  20. Російсько-український словник: 160 000 слів / Уклад.: І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін.; За ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Жайворонка. – К.: Абрис, 2003. – 1404 с.
  21. Моргунюк В. С. Зауваження щодо опрацювання державних стандартів з науково-технічної термінології / АН України, Ін-т проблем міцності: Препр. – К., 1993. – 32 с.
  22. Гінзбург М. , Левіна С., Требульова І. Досвід та проблеми впровадження ДСТУ 3966-2000 в термінологічну діяльність. // Вісник: Проблеми української термінології. – Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. – № 453. – С. 183-189.

0 Коментарів