Практично у кожному технічному описі вимірювального приладу та рекламному проспекті можна побачити ці поняття, але подають їх різними українськими термінологічними сполуками. Це насамперед зумовлено відсутністю національного термінологічного стандарту в галузі метрології, який би відповідав сучасному міжнародному словнику [1] та вимогам до українських термінів та визначень, застандартизованих в новітніх ДСТУ 1.5:2003 [2] та ДСТУ 3966-2000 [3] .
Запозичено тут: https://ivstem.kpi.ua/342-vymiruvannya
Справа в тому, що чинний сьогодні ДСТУ 2681-94 [4] було розроблено в перші роки становлення української держави (його затверджено та надано чинності наказом Держстандарту України № 189 від 26 липня 1994 р.), коли “чимало галузей знань не мали упорядкованої (унормованої) термінології, а носії тодішньої фахової термінології слабо володіли, або взагалі не володіли українською мовою”, та й у самого Технічного комітету “Науково-технічна термінологія” Держстандарту України (ТК 19) у цей початковий період діяльності “ще не було достатнього досвіду, знань і кваліфікованих розробників та фахових експертів термінологів” [5]. Тому природно, що до наведених у стандарті термінів та визначень було багато зауважень у фахівців (див. наприклад, [6; 7; 8].
“ВИМІРЮВАННЯ, ВИМІР, ВИМІРЕННЯ. Який термін використовувати? / В.П. Приміський”
Для узгодження метрологічної термінології в червні 1998 р. розпочали розробляти нову редакцію державного стандарту на заміну ДСТУ 2681-94 , але вона так і залишилася проектом [9].
З 01.05.2002 наказом Держстандарту України № 520 від 22 жовтня 2001 р. в Україні на заміну ГОСТ 16263-70 [10] було введено Міждержавні рекомендації РМГ 29-99, які є істотним кроком уперед не тільки порівняно зі своїм попередником ГОСТ 16263-70 [10], а й з ДСТУ 2681-94 [4], бо ці рекомендації ґрунтуються на міжнародному словнику версії 1993 року, тоді як розробники ДСТУ 2681-94 [4] використовували його версію 1984 р. та зміни 1987 р. Але досі не існує офіційного перекладу РМГ 29-99 українською мовою, що ускладнює його використання в процесі розробляння україномовних нормативних документів, технічної та рекламно-технічної документації.
Як відомо [12], у російській фаховій мові є один багатозначний іменник “измерение“, яким позначають недоконаний процес (дію), доконаний процес (подію), а в окремих термінологічних словосполуках – також наслідок події, хоча для наслідку події в російській фаховій мові існує спеціальна словосполука “результат измерения“, яка застандартизована [11, п. 8.1]. Позитивною ознакою РМГ 29-99 є те, що в його розробники спробували розмежувати наслідок події від власне дії / події: застандартизовано терміни “погрешность результата измерения” [11, п. 9.1], “точность результата измерений” [11, п. 9.19] та деякі інші, а терміни “погрешность измерения” та “точность измерений” прийнято як короткі форми, тоді як в [10, п. 8.1, 8.23] застандартизованими термінами є саме ці короткі форми.
Примітка. Підкреслимо, що РМГ 29-99 успадкував певну непослідовність з уживанням віддієслівного іменника измерение в однині і множині від ГОСТ 16263-70: погрешность измерения [11, п. 9.1], але точность измерений [11, п. 9.19].
Українська фахова мова має три віддієслівні іменники, що дає змогу ефективно розмежовувати ці процесові поняття:
| Багатозначний російський віддієслівний іменник | Український віддієслівний іменник | ||
|---|---|---|---|
| дія | подія | наслідок події | |
| измерение | вимірювання | вимірення | вимір |
З набранням чинності ДСТУ 1.5:2003 та ДСТУ 3966-2000 таке розмежування із рекомендації перетворилося на обов’язкову вимогу, особливо щодо текстів нормативних документів.
Виходячи з того, що “погрешность измерения” та “точность измерений” є короткими формами застандартизованих в РМГ 29-99 термінів “погрешность результата измерения” [11, п. 9.1] і “точность результата измерений” [11, п. 9.19], безперечно українською їх треба подавати так:
| Термін | Визначення |
|---|---|
| похибка виміру рос. погрешность результата измерения (кр. ф. погрешность измерения) англ. error of a measurement | Відхил виміру від істинного (умовно істинного) значення вимірюваної величини. Примітка. У [4, п. 5.2 – 5.12; 9, п. 7.2 – 7.8] помилково вжито термін “похибка вимірювання”, хоча похибка стосується саме результату. |
| точність виміру рос. точность результата измерения (кр. ф. точность измерений) англ. accuracy of measurement | Одна з характеристик якості вимірювання, що відбиває близькість до нуля похибки виміру. Примітка. У [4, п. 5.21; 9, п. 7.13] помилково вжито термін “точність вимірювання”, хоча точність стосується саме результату. |
Примітка. Зважаючи на те, що багато раніше розроблених чинних термінологічних стандартів (зокрема, ДСТУ 2681-94 [4]) не відповідають вимогам розділу 5 ДСТУ 1.5:2003 та Додатків Г і Д ДСТУ 3966-2000, у п. 7.4.9.2 ДСТУ 3966-2000 визначено процедуру використання попередніх термінологічних напрацювань, а саме дозволено, за необхідності, виправляти їх “граматично і стилістично, додавши, чи змінивши ознаки, що розкривають зміст поняття. Зміни в такому разі, не повинні порушувати змісту і обсягу поняття”.
Аналогічно слід подавати українською наведені в [11, п. 8.4, 8.5] метрологічні терміни:
| Термін | Визначення |
|---|---|
| збіжність вимірів рос сходимость результатов измерений (кр. ф. сходимость измерений) англ. repeatability of measurements | Близькість один до одного вимірів однієї й тієї самої величини, виміряної повторно одними і тими самими засобами, одним і тим самим методом в однакових умовах і з однаковою ретельністю. Примітка. У [4, п. 5.23; 9, п. 7.15] помилково вжито термін “збіжність (результатів) вимірювань“, хоча, по-перше, збіжність стосується саме результату, а, по-друге, іменник “вимірювання” не можна вживати у множині. Оскільки цей іменник означає узагальнену назву дії як одноразової, так і багаторазової (повторюваної), невизначеної ні за кількістю циклів, ні за обсягом, ні за тривалістю, його слід уживати тільки в однині, наприклад, засіб вимірювання. |
| відтворність вимірів рос. воспроизводимость результатов измерений (кр. ф. воспроизводимость измерений) англ. reproducibility of measurements | Близькість вимірів однієї й тієї самої величини, одержаних у різних місцях, різними методами, різними засобами, різними операторами, у різний час, але зведених до одних і тих самих умов вимірювання (температури, тиску, вологості тощо). Примітка 1. Відтворюваність вимірів можна характеризувати середньоквадратичною похибкою порівнюваних рядів вимірів. Примітка 2. У [4, п. 5.24; 9, п. 7.16] помилково вжито термін “відтворюваність вимірювань“, хоча, по-перше, відтворюваність стосується саме результату, а, по-друге, іменник “вимірювання” не можна вживати у множині. Оскільки цей іменник означає узагальнену назву дії як одноразової, так і багаторазової (повторюваної), невизначеної ні за кількістю циклів, ні за обсягом, ні за тривалістю, його слід уживати тільки в однині, наприклад, засіб вимірювання. |
Термін “диапазон измерений” є короткою формою терміна “диапазон измерений средства измерений” [11, п. 6.46]. Ґрунтуючись на визначенні цього поняття можна зробити висновок, що йдеться також про результат. Тобто українською правильно буде так:
| Термін | Визначення |
|---|---|
| діапазон вимірів засобу вимірювання (кор. ф. діапазон вимірів) рос. диапазон измерений средства измерений (кр. ф. диапазон измерений) англ.specified measuring range | Інтервал значень вимірюваної величини, у межах якого пронормовано похибки засобу вимірювання. Примітка. У [4, п. 7.4; 9, п. 8.4] помилково вжито термін “діапазон вимірювань”, хоча, по-перше, діапазон стосується саме результату, а, по-друге, згідно з [3, п. Г.9.1.2] у термінологічних словосполуках іменник вимірювання не можна вживати у множині. Оскільки цей іменник означає узагальнену назву дії як одноразової, так і багаторазової (повторюваної), невизначеної ні за кількістю циклів, ні за обсягом, ні за тривалістю, його слід уживати тільки в однині, наприклад, засіб вимірювання. |
Складніша ситуація з українським відповідником російського терміна “предел измерений“. Справа в тому, що в РМГ 29-99 немає визначення цього поняття, але примітка до п. 6.46 містить таке пояснення: “значения величины, ограничивающие диапазон измерений снизу и сверху (слева и справа) называют соответственно нижним пределом измерений или верхним пределом измерений“. Нема цього поняття також у [4] та [9], але в російсько-українських словниках та стандартах наведено такі українські відповідники: межа виміру [14, с. 178]; межа вимірювання [14, с. 178]; границя вимірювання [15, с. 153; 16, с. 536; 17, с. 434]; границя вимірів [18, п. 4.15]; границя виміру [16, с. 536; 17, с. 434; 19, с. 164].
Виходячи з [11, п. 6.46, примітка], можна зробити висновок, що безперечно тут йдеться не про процес, а про результат, тобто про вимір.
Другою термінологічною проблемою є вибрати правильний український відповідник російського терміна “предел” залежно від значення.
| Російський термін | Тлумачення мовою оригіналу | Український відповідник згідно з [20, с. 893; 21, с. 27] |
|---|---|---|
| Предел | 1. Край, конечная часть чего-либо. | край, кінець |
| 2. (обычно мн. пределы) Естественная или условная черта являющаяся границей какой-либо территории. | межа | |
| 3. (обычно мн. пределы) Границы, рамки чего-либо принятого, установленного, дозволенного. | межа | |
| 4. Последняя крайняя степень чего-либо. | межа | |
| 5. Спец. Критическая точка, характеризующая возможность чего-либо. границя, поріг | поріг | |
| 6. Оптимальная мера, норма чего-либо. | межа | |
| 7. Матем. Постоянная величина, к которой приближается переменная величина, зависящая от другой переменной величины, при определенном изменении последней. | границя |
Розглядуваний нами випадок відповідає значенню 3 (відповідник “межа“), а не 5 (відповідник “границя“), що збігається з рекомендаціями [21, с. 27], де відмінність цих понять пояснено фразою: “границя – це межа, через яку не можна переступати”. Бо вимірювати можна і поза діапазоном вимірів, але при цьому похибки не будуть пронормовані.
Виходячи з вищевикладеного:
| Термін | Визначення |
|---|---|
| межа вимірів рос. предел измерений | Найбільше або найменше значення величини, що обмежує діапазон вимірів. верхня межа вимірів |
| верхня межа вимірів рос. верхний предел измерений англ. maximum scale value | Значення величини, що обмежує діапазон вимірів зверху (справа). |
| нижня межа вимірів рос. нижний предел измерений англ. minimum scale value | Значення величини, що обмежує діапазон вимірів знизу (зліва). |
Отже, у всіх чотирьох термінах, винесених у заголовок, йдеться не про процес, а саме про результат, який українською позначають терміном “вимір”:
| Термін | Визначення | Іншомовні відповідники |
|---|---|---|
| Вимір | 1. У метрології – значення фізичної величини, знайдене її виміренням. Примітка 1. Термін рівнозначно стосується показу, невиправленого чи виправленого результату та середнього з декількох вимірів. | рос. результат измерения англ. result of a measurement |
| 2. У математиці – вимірювана величина, протяжність. | рос. измерение англ. dimension | |
| Примітка. У першому значенні можна в окремих випадках як синонім уживати скалькований з російської термін “результат вимірень“. Але термінологічна словосполука “результат вимірювання” є помилковою, оскільки вимірювання – це недоконаний процес (дія), а результат може бути тільки у доконаного (повністю завершеного або завершеного на певному етапі) процесу, тобто події [22, с. 186]. | ||
Тому вживаймо правильні українські терміни: похибка виміру, точність виміру, діапазон вимірів, межа вимірів.
Література:
- International vocabulary of basic and general terms in metrology / BIPM, IEC, IFCC, ISO, IUPAC, IUPAP and OIML, 1993. -p.
- ДСТУ 1.5:2003. Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів (ISO/IEC Directives, part 2, 2001, NEQ).
- ДСТУ 3966-2000. Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять.
- ДСТУ 2681-94. Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення.
- Рицар Б. Технічному комітетові стандартизації науково-технічної термінології – 10 років: здобутки, проблеми, перспективи // Вісник: Проблеми української термінології. – Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. – № 453. -3-11.
- Чинков В. ДСТУ 2681-94. Чи виконує він призначену йому роль? // Вісник Книжкової палати, 1999. – № 7 – С. 21-22.
- Добровольський О., Хойнацький М. Свого цураємось, а чужого не розуміємо // Книжковий кур’єр, 1999. – № 1. – С. 2, 11
- Формула роботи – консенсус: Таке розв’язання проблеми термінології в галузі метрології пропонує редакція часопису “Книжковий кур’єр” // Книжковий кур’єр, 1999. – № 5. – С. 2, 10
- Проект ДСТУ 2681-…. Метрологія. Терміни та визначення.
- ГОСТ 16263-70. Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Термины и определения.
- РМГ 29-99. Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Основные термины и определения.
- Гінзбург М. Термінологічні поради. Запитання. Чому методика вимірювання, кількість вимірень, а похибка виміру? // Стандартизація, сертифікація, якість, 2003. – № 6. – С. 34-35.
- ДСТУ 3956-2000. Технічні засоби вимірювання та керування в промислових процесах. Частина 1. Основні поняття. Терміни та визначення.
- Російсько-український словник термінів і зворотів з технольогії нафти / А. М. Зелізний, О. А. Літковець, В. В. Гуменецький, М. Й. Ганіткевич; За ред. С. Чорної-Зелізної. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – 306 с.
- Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с.
- Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін. – К.: Наук. думка, 1998. – 892 с.
- Великий російсько-український політехнічний словник: Близько 160 000 слів та словосполучень / За ред. О. С. Благовєщенського. – К.: Чумацький Шлях, 2002. – 749 с.
- ДСТУ 2820-94. Тепловізійні системи. Терміни та визначення.
- Російсько-український словник: Будівництво / Уклад.: М. Г. Ярмоленко, С. Й. Цимбал, Д. С. Кривенко та ін. – К.: Будівельник, 1994. – 256 с.
- Російсько-український словник: 160 000 слів / Уклад.: І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін.; За ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Жайворонка. – К.: Абрис, 2003. – 1404 с.
- Моргунюк В. С. Зауваження щодо опрацювання державних стандартів з науково-технічної термінології / АН України, Ін-т проблем міцності: Препр. – К., 1993. – 32 с.
- Гінзбург М. , Левіна С., Требульова І. Досвід та проблеми впровадження ДСТУ 3966-2000 в термінологічну діяльність. // Вісник: Проблеми української термінології. – Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. – № 453. – С. 183-189.